-
1 слово за слово
• СЛОВО ЗА СЛОВО coll[Invar; adv or indep. clause]=====1. слово за слово (разговориться, познакомиться, расспросить и т. п.) (to get to talking) in a gradual, natural manner, with each participant's remarks eliciting a response from the other; (to get to know s.o., question s.o. etc) in a gradual, natural manner in the course of a conversation:- [in past contexts] one word (thing) led to another;- as the conversation progressed (one got to know s.o. <asked s.o. sth. etc >);- little by little (one got to talking with s.o. <convinced s.o. of sth. etc>).♦ Да, так встретились [дед и запорожец]. Слово за слово, долго ли до знакомства? Пошли калякать, калякать так, что дед совсем уже было позабыл про путь свой (Гоголь 5). So they [Grandad and a Dnieper Cossack] met. One word leads to another, it doesn't take long to make friends. They fell to chatting and chatting, so that Grandad quite forgot about his journey (5a).♦ [Кашкина:] Как это вы вдруг... разговорились? [Шаманов (насмешливо):) Да так, очень просто. Я сделал ей комплимент, она... Да, вот так, слово за слово... (Вампилов 2). [К.:] How come you two suddenly started., talking? [Sh. (Mockingly):] Oh, it was very simple I paid her a compliment, and she.... And then, one thing led to another (2b).♦...Слово за слово, [Пидорка] уговорила старуху идти с собою (Гоголь 5)....Little by little, she [Pidorka] persuaded the old hag to go home with her (5a).2. слово за слово (рассориться, разругаться и т. п.) [usu. used with pfv verbs]⇒ (to quarrel, have an argument with s.o. etc) with increasing intensity:- (the argument became more heated <one became more brash etc>) with every word.♦...Ребров потерял равновесие. Слово за слово - и все, будто только того и ждали, закрутились в эту воронку (Трифонов 1). Не [Rebrov] lost his self-control. One word provoked another, and this seemed to be all that was needed for the volcano to erupt (1a).♦ "Разозлившись на то, что мать и сестра не хотят, по его наветам, со мною рассориться, он [Лужин], слово за слово, начал говорить им непростительные дерзости" (Достоевский 3). "Angry that my mother and sister did not want to quarrel with me over his calumny, he [Luzhin] became more unpardonably rude to them with every word" (3c).Большой русско-английский фразеологический словарь > слово за слово
-
2 слово за слово
разг.one word (thing) leads (led) to another; cf. jaw on about this and thatДа: так встретились. Слово за слово, долго ли до знакомства? Пошли калякать, калякать так, что дед совсем уже было позабыл про путь свой. (Н. Гоголь, Пропавшая грамота) — So they met. One word leads to another, it doesn't take long to make friends. They fell to chatting and chatting, so that Grandad quite forgot about his journey.
Слово за слово - схватились. Он мне два зуба вышиб, а я ему нос набок своротил. (А. Новиков-Прибой, В бухте "Отрада") — Well, one word led to another, and we came to blows. He knocked two of my teeth out, and I bashed his nose sideways.
-
3 слово
с1) Wort n (умл.) (die Wórte - слова в связной речи; die Wörter - отдельные слова); Vokábel [vo-] f (отдельное слово в учебнике, словаре)иностра́нное сло́во — Frémdwort n
он не сказа́л ни сло́ва — er sprach kein Wort
по его́ сло́ва́м — nach séinen Wórten, wie er sagt
2) ( речь) Réde f; Ánsprache f; Wort nон облада́ет да́ром сло́ва — er ist rédegewandt, er besítzt gróßes Rédnertalent
свобо́да сло́ва — Rédefreiheit f
проси́ть сло́ва — sich zum Wórte mélden, ums Wort bítten (непр.) vi
брать сло́во — das Wort ergréifen (непр.)
предоста́вить сло́во кому́-либо — j-m (D) das Wort ertéilen
у него́ сло́во не расхо́дится с де́лом — bei ihm sind Wort und Tat eins
3) ( обещание) Wort n, Verspréchen nче́стное сло́во! — (mein) Éhrenwort!
наруша́ть сло́во — sein Wort bréchen (непр.)
сдержа́ть сло́во — sein Wort hálten (непр.)
пове́рить кому́-либо на́ сло́во — j-m (D) aufs Wort gláuben vi
4) мн. ч. сло́ва́ ( текст к музыкальному произведению) Text m••сло́во в сло́во — Wort für Wort, wörtlich
одни́м сло́вом — mit éinem Wort, kurzúm
други́ми сло́ва́ми — ánders geságt, mit ánderen Wórten
сло́во за́ слово — ein Wort gab das ándere
на сло́ва́х — in Wórten, mündlich
игра́ слов — Wórtspiel n
броса́ть сло́ва́ на ве́тер — in den Wind réden vi
к сло́ву — nebenbéi geságt, apropos [-'poː]
знать о чём-либо с чужи́х слов — etw. nur vom Hörensagen wíssen (непр.)
по после́днему сло́ву нау́ки и те́хники — nach dem néuesten Stand der Wíssenschaft und Téchnik
я про́сто не нахожу́ слов! — ich bin éinfach spráchlos!
-
4 простое слово
про́сте́ сло́во -
5 простое слово
про́сте́ сло́во -
6 write
1. n1) рел. писання, письмо2) розм. почерк (тж hand of write)2. v (past wrote, writ; p.p. written, writ)1) писатиto write a good (a legible, an illegible) hand — мати гарний (чіткий, нерозбірливий) почерк
to write English — (уміти) писати по-англійському
to write shorthand — стенографувати; знати стенографію
he writes himself «Judge» — він називає себе суддею
2) написати, виписатиhow is this word written?, how do you write this word? — як пишеться це слово?
3) послати листа; повідомити листом4) скласти, написатиto write for «The Times» — бути кореспондентом газети «Таймс»
to write for the stage — писати п'єси, бути драматургом
to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом
5) виражати, показувати6) бути переписувачем (діловодом, клерком)7) страхувати (життя)write down — записувати; викладати письмово
write in — уписувати, уставляти (слово); заповнювати (анкету); амер. подавати начальству заяву (скаргу)
write out — виписувати (з тексту); переписувати
write over — переписати наново; переробити написане; списувати
write up — дописувати; доводити до нинішнього дня (щоденник); рекламувати; вихваляти у пресі
* * *I [rait] n; діал. II [rait] v(wrote, writ; written, writ)1) писатиto write large [small, plain] — писати крупно [мілко, розбірливо]
to write in ink [in pencil] — писати чорнилом [олівцем]
to write with a pen [with a brush, with a piece of chalk] — писати ручкою [пензлем, крейдою]
to write a good [a legible, an illegible]hand — мати хороший [чіткий, нерозбірливий]почерк
to write Greek — ( вміти) писати по-грецьки; refl офіц. іменувати себе ( в адресі)
he writes himself "Colonel" — він іменує себе полковником, він підписується "полковник" такий-то
2) написати (тж, to write down)to write a cheque [a prescription] — виписати чек [рецепт]
how do you write this word є, how is this word written — є як пишеться це словоє
3) повідомляти в письмовій формі; написати, відіслати лист ( to write off)5) складати, писатиto write books [articles, poems, reviews] — писати книги [статті, вірші, рецензії]
to write in /for/ papers /for the press/ — бути журналістом
to write for "The Times" — співробітничати в газеті "Таймс"
to write for the stage — писати для театру, бути драматургом
to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом
to write music — писати музику, бути композитором
to write from experience — писати на основі власного досвіду, писати про те, що знаєш
he writes on /about/ gardening — він пише про садівництво
6) виражати, показуватиto be written on /all over/ one's face — бути написаним на обличчі
7) залишати незгладимий слід; увічнювати8) cтpax. приймати на страхування9) обч. вводити інформацію••author who wrote himself out in his first novel — письменник, що вичерпав себе в першому ж романі
to write oneself man /woman/ — досягнути повноліття
-
7 extinct
adj1) потухлий, погаслий, згаслий (тж про почуття)2) вимерлий3) щезлий, зниклий; що вийшов з ужитку (про слово тощо)* * *[ik'stiçkt]a1) погаслий; знаслий ( вулкан); згаслий ( про почуття)2) вимерлий (про плем'я, вид тварини); який припинився, урвався ( про рід); скасований (про посаду, титул)3) зниклий, який вийшов з ужитку (про слово, звичай) -
8 write
I [rait] n; діал. II [rait] v(wrote, writ; written, writ)1) писатиto write large [small, plain] — писати крупно [мілко, розбірливо]
to write in ink [in pencil] — писати чорнилом [олівцем]
to write with a pen [with a brush, with a piece of chalk] — писати ручкою [пензлем, крейдою]
to write a good [a legible, an illegible]hand — мати хороший [чіткий, нерозбірливий]почерк
to write Greek — ( вміти) писати по-грецьки; refl офіц. іменувати себе ( в адресі)
he writes himself "Colonel" — він іменує себе полковником, він підписується "полковник" такий-то
2) написати (тж, to write down)to write a cheque [a prescription] — виписати чек [рецепт]
how do you write this word є, how is this word written — є як пишеться це словоє
3) повідомляти в письмовій формі; написати, відіслати лист ( to write off)5) складати, писатиto write books [articles, poems, reviews] — писати книги [статті, вірші, рецензії]
to write in /for/ papers /for the press/ — бути журналістом
to write for "The Times" — співробітничати в газеті "Таймс"
to write for the stage — писати для театру, бути драматургом
to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом
to write music — писати музику, бути композитором
to write from experience — писати на основі власного досвіду, писати про те, що знаєш
he writes on /about/ gardening — він пише про садівництво
6) виражати, показуватиto be written on /all over/ one's face — бути написаним на обличчі
7) залишати незгладимий слід; увічнювати8) cтpax. приймати на страхування9) обч. вводити інформацію••author who wrote himself out in his first novel — письменник, що вичерпав себе в першому ж романі
to write oneself man /woman/ — досягнути повноліття
-
9 conjugate
I1. n лінгв.слово, споріднене за коренем (значенням)2. adj1) з'єднаний; сполучений2) бот. парний (про листки)3) сполучений, спряженийconjugate proteins — хім. складні білки, протеїди
4) лінгв. споріднений за коренем і значенням (про слово)IIv1) грам. відмінювати (дієслово)1) біол. з'єднуватися, сполучатися, зливатися* * *I a1) з'єднаний, об'єднаний2) бoт. парний ( про листя)3) cпeц. сполучений; спряженийII vconjugate proteins — xiм. складні білки, протеїди
1) гpaм. відмінювати; відмінюватися2) peл. об'єднуватися, зливатися -
10 broken
1. adj1) зламаний, поламаний; розбитий2) підірваний, ослаблений (про здоров'я)3) зажурений, пригнічений4) розорений; що розорився5) ламаний (про мову)1) нерівний, горбистий (про місцевість)8) порушений (про закон, обіцянку)9) несуцільний, фрагментарний10) нестійкий, перемінний (про погоду)11) об'їжджений (про коня)12) нечистий, з домішкою (про колір)13) військ. понижений у чині14) дифтонгізованийbroken bread (meat, victuals) — залишки їжі, недоїдки
broken reed — неміцна річ; ненадійна людина
broken ground — пересічена місцевість; зорана земля
broken spirits — смуток, сум
broken numbers — мат. дріб
broken water — бурун; розбурхане море
broken case — військ. розірвана гільза
broken circuit — ел. розімкнутий ланцюг
broken man — людина поза законом, ізгой
2. p.p. від break* * *I a1) зламаний; розбитий2) підірваний, ослаблений ( про здоров'я); зломлений, пригнічений3) розорений, збанкрутілий5) нескладний ( про мову); переривчастий, переривистий (про голос, лінію)6) нерівний; горбистий ( про землю)7) порушений (про слово, закон)8) не суцільний, фрагментарний; з просвітами ( про небо)9) виїжджений ( про коня)10) нестійкий, змінний ( про погоду)11) нечистий, з домішкою ( про колір)12) вiйcьк. понижений у чині13) мyз. арпеджований14) фон. дифтонгований ( про голосний)15)II p. p. -
11 vocalic
adj фон.1) голосний (про звук)2) багатий на голосні звуки (про мову, слово)3) вокальний* * *а грам. 1)2)багатий на голосні (про слово,мову)3)вокальний; vocalic harmony гармонія голосних, сингармонізм -
12 broken
I a1) зламаний; розбитий2) підірваний, ослаблений ( про здоров'я); зломлений, пригнічений3) розорений, збанкрутілий5) нескладний ( про мову); переривчастий, переривистий (про голос, лінію)6) нерівний; горбистий ( про землю)7) порушений (про слово, закон)8) не суцільний, фрагментарний; з просвітами ( про небо)9) виїжджений ( про коня)10) нестійкий, змінний ( про погоду)11) нечистий, з домішкою ( про колір)12) вiйcьк. понижений у чині13) мyз. арпеджований14) фон. дифтонгований ( про голосний)15)II p. p. -
13 homophone
1. n лінгв.омофон2. adjоднаковий, збіжний; що має однакове звучання (про слово тощо)* * *I n; лінгв. II a -
14 illegitimate
I1. nнезаконнонароджений2. adj1) незаконний, неузаконений2) незаконнонароджений; позашлюбний3) нелогічний, логічно неправильнийIIv1) оголошувати незаконним2) юр. визнати народженим поза шлюбом (про дитину)* * *I n II a1) незаконнонароджений, позашлюбний2) незаконний; неузаконений3) нелогічний, логічно неправильний4) неправильно вжитий (про слово, зворот); неправомірнийIII v2) юp. визнати ( дитину) народженою поза шлюбом -
15 long-tailed
adj1) довгохвостий; з довгим хвостом2) жарт. з довгим закінченням (про слово)* * *a1) з довгим хвостом, довгохвостий; з непідрізаним хвостом (про коня, собаку) -
16 elusive
adj1) невловимий; ухильний, уникливий3) важкий для розуміння (запам'ятовування)* * *[i'luːsiv]a1) невловимий, який вислизає, ухильний2) слабкий ( про пам'ять); неясний ( про спогад)3) важкий для запам'ятовування або розуміння (про слово, поняття) -
17 scored
adjшерехатий, шершавий, із задирками* * *[skxːd]a2) шорсткуватий, із задирками ( про деревину)3) смугастий, штрихуватий ( про камінь)4) рифлений ( про ствол рушниці)5) викреслений ( про слово); підкреслений -
18 extinct
[ik'stiçkt]a1) погаслий; знаслий ( вулкан); згаслий ( про почуття)2) вимерлий (про плем'я, вид тварини); який припинився, урвався ( про рід); скасований (про посаду, титул)3) зниклий, який вийшов з ужитку (про слово, звичай) -
19 scored
[skxːd]a2) шорсткуватий, із задирками ( про деревину)3) смугастий, штрихуватий ( про камінь)4) рифлений ( про ствол рушниці)5) викреслений ( про слово); підкреслений -
20 apocopic
См. также в других словарях:
СЛОВО — ср. исключительная способность человека выражать гласно мысли и чувства свои; дар говорить, сообщаться разумно сочетаемыми звуками; словесная речь. Человеку слово дано, скоту немота. Слово есть первый признак сознательной, разумной жизни. Слово… … Толковый словарь Даля
Слово — СЛОВО одно из труднейших общих понятий языковедения, к сожалению еще мало разработанное. Несмотря на то, что сам человеческий язык определяется обычно, как «язык слов» в отличие от языка нерасчлененных представлений у животных, языка жестов у … Словарь литературных терминов
Слово отдельное — один из важнейших членов нашей речи. Для определения этого понятия мы прежде всего должны определить более общее понятие члена речи. Под «членом» мы будем разуметь всякую языковую единицу, выделяемую сознанием в процессе речи путем… … Литературная энциклопедия
Слово отдельное — СЛОВО ОТДЕЛЬНОЕ один из важнейших членов нашей речи. Для определения этого понятия мы прежде всего должны определить более общее понятие члена речи. Под «членом» мы будем разуметь всякую языковую единицу, выделяемую сознанием в процессе речи… … Словарь литературных терминов
проїдатися — 1 дієслово недоконаного виду в їдатися; приїдатися проїдатися 2 дієслово недоконаного виду витрачати всі свої збереження … Орфографічний словник української мови
проїжджати — 1 дієслово недоконаного виду їхати проїжджати 2 дієслово недоконаного виду виїжджати коня; їздити якийсь час; витратити кошти в дорозі рідко … Орфографічний словник української мови
проїжджатися — 1 дієслово недоконаного виду їздити проїжджатися 2 дієслово недоконаного виду витратити час або гроші на дорогу рідко … Орфографічний словник української мови
проїздити — дієслово доконаного виду проїздити дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проїздитися — дієслово доконаного виду проїздитися дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проїстися — 1 дієслово доконаного виду в їстися рідко проїстися 2 дієслово доконаного виду витратити всі кошти; приїстися рідко розм … Орфографічний словник української мови
Слово о полку Игореве — «СЛОВО О ПОЛКУ ИГОРЕВЕ» лир. эпическая поэма, замечательный памятник художественной литературы древней Руси (XIIв.). «С. о п. И.» было открыто в составе рукописного сборника, найденного в Ярославском Спасском монастыре А.И.Мусиным Пушкиным в 1795 … Литературная энциклопедия